1. Орфографічний словник української мови

піввершка

піввершка́

іменник чоловічого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піввершка — незм. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. піввершка — ПІВВЕРШКА́, невідм., ч. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.). Раптом щось тріснуло сухо, І гомін полинув з ярка, І куля мигнула над вухом, Од скроні всього з піввершка (В. Бичко). ◇ (1) Піввершка́ від горшка́ (д) див. вершо́к. Словник української мови у 20 томах
  3. піввершка — ПІВВЕРШКА́, невідм., ч. Міра довжини, що дорівнює половині вершка (у 3 знач.). Раптом щось тріснуло сухо, І гомін полинув з ярка, І куля мигнула над вухом, Од скроні всього з піввершка (Бичко, Вогнище, 1959, 73). Словник української мови в 11 томах