півживий
ПІВЖИВИ́Й, а́, е́, рідко. Те саме, що напівживи́й.
— А знаєте, мені все ж таки ви більше подобаєтеся в такому півживому вигляді, аніж у тому, що ви були п’ять днів тому — в півмертвому (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 219);
Катерина півжива Дитя в хуртечу сповива (Мал., Звенигора, 1959, 336).
Словник української мови (СУМ-11)