півжиття

ПІВЖИТТЯ́, невідм., с.

1. Половина життя.

— Він був революціонер… Півжиття провів у тюрмах… Зазнав багато горя (Хижняк, Тамара, 1959, 206);

Півжиття не пошкодував би Світличний, аби тільки довідатись, де зараз Гайдук! (Дім., І будуть люди, 1964, 292).

2. перен. Неповноцінне життя; животіння.

Жити — або не жити.. Не хочу сонного життя… півжиття (У. Кравч., Вибр., 1958, 254).

Значення в інших словниках

1. півжиття — півжиття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. півжиття — незм. 1》 Половина життя. 2》 перен. Неповноцінне життя; животіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півжиття — ПІВЖИТТЯ́, невідм., с. 1. Половина життя. – Він був революціонер... Півжиття провів у тюрмах... Зазнав багато горя (А. Хижняк); Півжиття не пошкодував би Світличний, аби тільки довідатись, де зараз Гайдук! (А. Дімаров). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах