півничок

ПІ́ВНИЧОК, чка, ч.

1. Зменш.-пестл. до пі́вник¹.

Іде [жінка] й наткнулася: стоїть Пеньок сосновий, а на йому Червоний півничок сидить І сяє — в пір’ї золотому (Щог., Поезії, 1958, 362);

Тарас зосереджено вирвав аркуш паперу з альбома і зробив двох півничків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 382);

*У порівн. Розтривожений чимсь Страшко, наче півничок, аж підстрибує перед геркулесом, а той лише примирливо розводить своїми здоровенними вузлуватими ручиськами (Баш, На .. дорозі, 1967, 143).

2. Акваріумна рибка з мінливим забарвленням; бійцева рибка.

Вони звертають увагу на зелених, синіх, червоних півничків, чи, як їх ще звуть, бійцевих рибок (Веч. Київ, 13.І 1958, 4).

Значення в інших словниках

1. півничок — пі́вничок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. півничок — див. півень  Словник синонімів Вусика
3. півничок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до півник I. 2》 Акваріумна рибка з мінливим забарвленням; бійцева рибка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. півничок — ПІ́ВНИЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до пі́вник¹. Іде [жінка] й наткнулася: стоїть Пеньок сосновий, а на йому Червоний півничок сидить І сяє – в пір'ї золотому (Я. Щоголів); Тарас зосереджено вирвав аркуш паперу з альбома і зробив двох півничків (О.  Словник української мови у 20 томах
5. півничок — Півничок, -чка м. ум. отъ півень.  Словник української мови Грінченка