півроку

ПІВРО́КУ, невідм., ч.

1. Половина року як проміжок часу.

Виглядає Катерина… Минуло півроку; Занудило коло серця, Закололо в боку (Шевч., І, 1963, 23);

— Жив я отак, брате мій, мов у раю, щось із півроку (Коцюб., І, 1955, 139);

Хазяйка обіцяє гроші віддати… Віддасть — спасибі їй!..А й не віддасть.. Пропаде півроку служби (Мирний, III, 1954, 111);

[Бережний:] Майже на півроку скоротимо відбудову [дамби] (Баш, П’єси, 1958, 87).

2. Вік, що дорівнює половині року.

Так довго ще тобі [онученьці] іти в простори голубі. Хоч ще ходить не вмієш ти, — півроку лиш тобі (Сос., Солов. далі, 1957, 162).

Значення в інших словниках

1. півроку — півро́ку іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. півроку — невідм., ч. 1》 Половина року як проміжок часу. 2》 Вік, що дорівнює половині року.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півроку — ПІВРО́КУ, невідм., ч. 1. Половина року як проміжок часу. Виглядає Катерина... Минуло півроку; Занудило коло серця, Закололо в боку (Т. Шевченко); – Жив я отак, брате мій, мов у раю, щось із півроку (М. Коцюбинський); Хазяйка обіцяє гроші віддати...  Словник української мови у 20 томах