півроку

ПІВРО́КУ, невідм., ч.

1. Половина року як проміжок часу.

Виглядає Катерина... Минуло півроку; Занудило коло серця, Закололо в боку (Т. Шевченко);

– Жив я отак, брате мій, мов у раю, щось із півроку (М. Коцюбинський);

Хазяйка обіцяє гроші віддати... Віддасть – спасибі їй! .. А й не віддасть .. Пропаде півроку служби (Панас Мирний);

На вулиці сніг. Починається півроку холоду (О. Довженко);

Він щомісяця акуратно висилав гроші [матері] поштою, а сам не з'являвся по півроку (В. Підмогильний).

2. Вік, що дорівнює половині року.

Так довго ще тобі [онученьці] іти в простори голубі. Хоч ще ходить не вмієш ти, – півроку лиш тобі (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. півроку — півро́ку іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. півроку — невідм., ч. 1》 Половина року як проміжок часу. 2》 Вік, що дорівнює половині року.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півроку — ПІВРО́КУ, невідм., ч. 1. Половина року як проміжок часу. Виглядає Катерина… Минуло півроку; Занудило коло серця, Закололо в боку (Шевч., І, 1963, 23); — Жив я отак, брате мій, мов у раю, щось із півроку (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах