півсела

ПІВСЕЛА́, невідм., с. Половина села.

З високого двору Сивашевого видко було півсела (Гр., II, 1963, 488);

— Які ми куркулі, коли в нас німці та гайдамаки півсела спалили! (Довж., І, 1958, 156);

// перен. Половина людей, що живе в селі.

— Мій так само був на гуральні, як і ваш. Тоді півсела довелось би судити (Коцюб., II, 1955, 99);

Я прибіг на пожежу, коли там було вже мало не півсела (Мур., Бук. повість, 1959, 130).

Значення в інших словниках

1. півсела — півсела́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. півсела — незм. Половина села. || перен. Половина людей, що живе в селі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півсела — ПІВСЕЛА́, невідм., с. Половина села. З високого двору Сивашевого видко було півсела (Б. Грінченко); – Які ми куркулі, коли в нас німці та гайдамаки півсела спалили! (О. Довженко); // перен. Половина людей, що живе в селі.  Словник української мови у 20 томах