півсмерть

ПІВСМЕ́РТЬ, невідм., ж., розм.: До півсме́рті — дуже сильно.

Побили мене ще по дорозі до півсмерті (Коз., Зол. грамота, 1939, 54).

Значення в інших словниках

1. півсмерть — півсме́рть іменник жіночого роду розм., вживається переважно у фразеологізмі  Орфографічний словник української мови
2. півсмерть — ПІВСМЕ́РТЬ, і, ж.: (1) До півсме́рті – дуже сильно. Побили мене ще по дорозі до півсмерті (В. Козаченко).  Словник української мови у 20 томах