півсон
ПІВСО́Н, сну́, ч. Те саме, що напівсо́н.
На устах слова, але не тії, усе не ті, що мріються мені, коли вночі лежу я у півсні (Л. Укр., І, 1951, 258);
Неля не те, щоб зовсім не спала, а дрімала в якомусь виснажливому нервовому півсні (Вільде, Сестри.., 1958, 424);
*Образно. Може, ти була скупа в розмові, Як під льодом річка у півсні, Я хотів, щоб у твоєму зорі Жайворонки бились голосні (Мал., Звенигора, 1959, 286);
*У порівн. Після розмови з Макухою він ходив немов у півсні. Жив якимось дивним, роздвоєним життям і чатував за кожним своїм словом, за кожним рухом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 139).
Словник української мови (СУМ-11)