півсон
ПІВСО́Н, сну́, ч.
Те саме, що напівсо́н.
На устах слова, але не тії, усе не ті, що мріються мені, коли вночі лежу я у півсні (Леся Українка);
Неля не те, щоб зовсім не спала, а дрімала в якомусь виснажливому нервовому півсні (Ірина Вільде);
* Образно. Може, ти була скупа в розмові, Як під льодом річка у півсні, Я хотів, щоб у твоєму зорі Жайворонки бились голосні (А. Малишко);
* У порівн. Після розмови з Макухою він ходив немов у півсні. Жив якимось дивним, роздвоєним життям і чатував за кожним своїм словом, за кожним рухом (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)