півсонний
ПІВСО́ННИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що напівсо́нний 1.
Жінка встала і мерщій, Іще півсонна і невмита, Ще снами ночі оповита, Йде до колодязя з відром (Микола Чернявський);
Він прокинувся, зором півсонним Чиєсь бородате обличчя зустрів (Л. Первомайський);
* У порівн. – Діду, діду, – перебив його в'ялий, мов півсонний, голос Стебельського, – та говоріть-бо по правді! (І. Франко).
2. перен. Тихий, безлюдний.
У високостях голубих Понад півсонними полями Співець просторів весняних [жайворонок] Вже дзвонить срібними піснями (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)