півсонний
ПІВСО́ННИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що напівсо́нний 1.
Жінка встала і мерщій, Іще півсонна і невмита, Ще снами ночі оповита, Йде до колодязя з відром (Черн., Поезії, 1959, 99);
Він прокинувся, зором півсонним Чиєсь бородате обличчя зустрів (Перв., II, 1958, 298);
*У порівн. — Діду, діду, — перебив його в’ялий, мов півсонний, голос Стебельського, — та говоріть-бо по правді! (Фр., І, 1955, 279).
2. перен. Тихий, безлюдний.
У високостях голубих Понад півсонними полями Співець просторів весняних [жайворонок] Вже дзвонить срібними піснями (Гр., І, 1963, 107).
Словник української мови (СУМ-11)