півсотня
ПІВСО́ТНЯ, і, ж. Кількість з п’ятдесяти осіб, предметів і т. ін.; половина сотні.
Не було ще йому й сорока років, а видавалося, що мав їх із півсотні (Гр., II, 1963, 353);
Ось передо мною близько півсотні поезій, присвячених С. М. Кірову (Тич., III, 1957, 22);
Артем одвів своїх бійців кроків за півсотню від залишених саней і наказав залягти впоперек шосе (Головко, II, 1957, 569);
// розм. П’ятдесят карбованців грошей.
[Xрапко (ліче гроші):] Оце сотня… раз!.. А це півсотні. Ще тринадцять рублів (Мирний, V, 1955, 140);
Коня сторгував [Карпо] у Іванівського попа, ще й не абиякого, а за сто карбованців. Півсотні оддав уже (Коцюб., І, 1955, 303).
Словник української мови (СУМ-11)