півустав

ПІВУСТА́В, у, ч. Один із типів почерку, середній між уставом і скорописом, у старогрецьких та слов’янських рукописах, що відрізняється від уставу похилістю і меншою чіткістю в начертанні літер та більшим числом скорочень.

З другої половини XIV ст. розвивається новий вид письма —«півустав» — простіший обрис букв, менш старанний, дрібніший (Рад. літ-во, 5, 1958, 45).

Значення в інших словниках

1. півустав — півуста́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. Півустав — І заст. Полустав, Полуставець 1. Те саме, що Місяцеслов; 2. Те саме, що Часослов Малий  Словник церковно-обрядової термінології
3. півустав — -у, ч. Один із типів почерку, середній між уставом і скорописом, у старогрецьких і слов'янських рукописах, що відрізняється від уставу похилістю і меншою чіткістю в написанні літер та більшим числом скорочень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. півустав — ПІВУСТА́В, у, ч. Один із типів почерку, середній між уставом і скорописом, у старогрецьких та слов'янських рукописах, що відрізняється від уставу похилістю і меншою чіткістю в начертанні літер та більшим числом скорочень. З другої половини XIV ст.  Словник української мови у 20 томах