підбадьорювання
ПІДБАДЬО́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підбадьо́рювати.
— Добра кукурудза? — Спробуй, то будеш знати, — відповіла мати, хоч це було зовсім зайве, бо він і без її підбадьорювання вже тримав у руці великий качан (Томч., Готель.., 1960, 97).
Словник української мови (СУМ-11)