підбадьорювання
ПІДБАДЬО́РЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. підбадьо́рювати.
– Добра кукурудза? – Спробуй, то будеш знати, – відповіла мати, хоч це було зовсім зайве, бо він і без її підбадьорювання вже тримав у руці великий качан (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)