підбадьорливо
ПІДБАДЬО́РЛИВО.
Присл. до підбадьо́рливий.
Професор підбадьорливо пригорнув Олеся до себе (Ю. Бедзик);
– Я вас слухаю, – сказав Чайка, підбадьорливо поглядаючи на свого несподіваного відвідувача (В. Собко);
Очі її мовби самі шукають серед присутніх ще когось... Чи не отого сивого джентльмена, що з відстані всміхається вітально й підбадьорливо (О. Гончар);
Збудження дихання, кровообігу і загального обміну речовин у зв'язку з гімнастикою діє підбадьорливо, тонізує організм (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)