підбадьорливий
ПІДБАДЬО́РЛИВИЙ, а, е.
Який додає сили, впевненості, піднімає дух, настрій.
Він хотів був сказати їй ще щось підбадьорливе, але вловив у її втомлених, зволожених очах далеку, відсутню думку і одвернувся (Ю. Бедзик);
// Який виражає заохочення до яких-небудь дій, вчинків.
У підбадьорливих кивках голів і співчутливих поглядах очей правлінців він прочитав згоду з висловленими думками, і це його заспокоїло (С. Добровольський);
Камера проводжала його підбадьорливими посмішками, поглядами співчуття, тихенькими помахами рук (І. Багряний);
// Який має здатність знімати втому, млявість, освіжати, додавати спритності, жвавості.
Далеко за містом, в лісі, під невгамовні співи й щебетання пташок, при підбадьорливому запаху сосни наша розмова почалась якось раптово, щиро (П. Тичина);
Пиво – напій стародавній, підбадьорливий і корисний, якщо вживати його в міру (з газ.);
// Який певними вигуками, діями і т. ін. примушує жвавіше, швидше рухатися (коня, вола тощо).
Підбадьорливе погейкування.
Словник української мови (СУМ-20)