Словник української мови в 11 томах

підбрехнути

ПІДБРЕХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до підбреха́ти.

[Солоха (оглянулась):] Надежда вчить грамоти свого батька! [Прохор:] Що-о? Та це ти?.. Це вже ти підбрехнула! (Кроп., III, 1959, 163).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підбрехнути — підбрехну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підбрехнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до підбрехати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підбрехнути — ПІДБРЕХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до підбреха́ти. [Солоха (оглянулась):] Надежда вчить грамоти свого батька! [Прохор:] Що-о? Та це ти?.. Це вже ти підбрехнула! (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  4. підбрехнути — Підбрехну́ти, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ підбріхувати.  Словник української мови Грінченка