підбрехнути
ПІДБРЕХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до підбреха́ти.
[Солоха (оглянулась):] Надежда вчить грамоти свого батька! [Прохор:] Що-о? Та це ти?.. Це вже ти підбрехнула! (Кроп., III, 1959, 163).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДБРЕХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до підбреха́ти.
[Солоха (оглянулась):] Надежда вчить грамоти свого батька! [Прохор:] Що-о? Та це ти?.. Це вже ти підбрехнула! (Кроп., III, 1959, 163).
Словник української мови (СУМ-11)