підбілювати
ПІДБІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДБІЛИ́ТИ, білю́, бі́лиш, док., перех.
1. Білити крейдою, вапном і т. ін. додатково частину якої-небудь поверхні.
При кінці минулого літа мав мене відвідати в Русові мій приятель.. У хаті підбілювали.., чекалося на гостя (Стеф., II, 1953, 28);
Новосельці сіяли квіти, підбілювали дерева, впорядковували балкони (Веч. Київ, 24.ІV 1961, 3).
2. Покриваючи обличчя пудрою, білилами, робити його білим, білішим.
— Як візьмеш ще й білила, Та свій вид коли підбілиш, — О, тоді вже безпремінно Парубків побожевілиш! (Щог., Поезії, 1958, 326).
Словник української мови (СУМ-11)