підвальний

ПІДВА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до підва́л 1.

Підвальне вікно одчинено. Видно в кімнаті робітничу обстановку (Вас., III, 1960, 312);

Ми висушили підвальну кімнату Яновського, обклеїли її обоями (Ле, В снопі.., 1960, 373);

Для виноробні рекомендується збудувати спеціальний будинок з підвальним приміщенням (Колг. Укр., 7, 1956, 39);

// Такий, як у підвалі.

Сутінки підвальні — це ж було перше, що і Саранчука вразило, коли він відчинив із сінців двері в кімнату до Бондаренків (Головко, II, 1957, 441);

Хлопці лягли на землю тінями, в носи — важкий теплий підвальний дух (Тют., Вир, 1964, 384).

2. у знач. ім. підва́льний, ного, ч., спец. Робітник, який відповідає за збереження продуктів, товарів у підвалі.

Частіше та частіше він почав завертати до підвального (Мирний, IV, 1955, 230).

3. Який займає підвал у газеті.

Підвальна стаття.

Значення в інших словниках

1. підвальний — підва́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підвальний — -а, -е. 1》 Прикм. до підвал 1). || Такий, як у підвалі. 2》 у знач. ім. підвальний, -ного, ч., спец. Робітник, який відповідає за збереження продуктів, товарів у підвалі. 3》 Який займає підвал (див. підвал 2)) у газеті. Підвальна стаття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підвальний — ПІДВА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до підва́л 1. Підвальне вікно одчинено. Видно в кімнаті робітничу обстановку (С. Васильченко); Ми висушили підвальну кімнату Яновського, обклеїли її обоями (Іван Ле)...  Словник української мови у 20 томах