підвипити
ПІДВИ́ПИТИ, п’ю, п’єш, док., розм. Випити спиртного.
Підвипивши, він батогом посік на жінчиних плечах блузку (Стельмах, І, 1962, 131);
Він, добре підвипивши, почина собі наказувати: — Не треба пити!.. Сором!.. (Григ., Вибр., 1959, 281).
Словник української мови (СУМ-11)