підвипити

ПІДВИ́ПИТИ, п'ю, п'єш, док., розм.

Випити спиртного.

Підвипивши, він батогом посік на жінчиних плечах блузку (М. Стельмах);

Він, добре підвипивши, почина собі наказувати: – Не треба пити!.. Сором!.. (Грицько Григоренко).

Значення в інших словниках

1. підвипити — підви́пити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підвипити — див. пиячити  Словник синонімів Вусика
3. підвипити — -п'ю, -п'єш, док., розм. Випити спиртного.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підвипити — ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИ розм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯ розм., ХИЛЬНУ́ТИ розм., ПІДПИ́ТИ розм., ХЛЕБНУ́ТИ розм., ХЛЕБОНУ́ТИ підсил. розм., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ) фам., КЛЮ́КНУТИ фам. Я помітив, що він випивши (Ю.  Словник синонімів української мови
5. підвипити — ПІДВИ́ПИТИ, п’ю, п’єш, док., розм. Випити спиртного. Підвипивши, він батогом посік на жінчиних плечах блузку (Стельмах, І, 1962, 131); Він, добре підвипивши, почина собі наказувати: — Не треба пити!.. Сором!.. (Григ., Вибр., 1959, 281).  Словник української мови в 11 томах