підводчик
ПІДВО́ДЧИК, а, ч. Той, хто править кіньми або волами на підводі.
Підводчик одсмикнув руку, шкапина витягнула шию, напружилась, віз заскрипів (Бойч., Молодість, 1949, 197);
Стоїть парокінна підвода з бочками пального, двоє дядьків покурюють осторонь.. Мабуть, сторож і підводчик, возій пального… (Гончар, Маша.., 1959, 19).
Словник української мови (СУМ-11)