підводчик

ПІДВО́ДЧИК, а, ч.

Той, хто править кіньми або волами на підводі.

Підводчик одсмикнув руку, шкапина витягнула шию, напружилась, віз заскрипів (О. Бойченко);

Стоїть парокінна підвода з бочками пального, двоє дядьків покурюють осторонь .. Мабуть, сторож і підводчик, возій пального... (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. підводчик — підво́дчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. підводчик — -а, ч. Той, хто править кіньми або волами на підводі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підводчик — див. підвізник  Словник чужослів Павло Штепа
4. підводчик — ПІДВО́ДЧИК, а, ч. Той, хто править кіньми або волами на підводі. Підводчик одсмикнув руку, шкапина витягнула шию, напружилась, віз заскрипів (Бойч., Молодість, 1949, 197); Стоїть парокінна підвода з бочками пального, двоє дядьків покурюють осторонь..  Словник української мови в 11 томах