підвій
ПІДВІ́Й, во́ю, ч. Хвороба від вітру (за народним повір’ям).
Знахар.. нічого не вдіє! А до того ще й не розбере, що воно за хвороба — чи пристріт, чи підвій (Вовчок, VI, 1956, 273);
[Олеся:] Марнієш ти щодня. [Влас:] Баби кажуть, що то підвій… (Кроп., II, 1958, 288).
Словник української мови (СУМ-11)