Словник української мови в 11 томах

підганяти

ПІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНА́ТИ, піджену́, піджене́ш, док., перех.

1. Примушувати швидше йти, їхати.

— Бодай вам добро снилося! — базікав Яким, підганяючи гнідка вожжиною (Мирний, IV, 1955, 312);

Офіцер гнівався, нервував, штовхав мене в спину і підганяв, бо йому дуже не подобалася моя «воляча хода» (Епік, Тв., 1958, 374);

По дорозі Олянка веде корову з телям, а Серьожка допомагає їм — теля прутом підгонить (Головко, Літа.., 1956, 14);

Виїхавши на горбок, господар підігнав коня, і вже до вух художників долетів кінський тупіт (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 303);

*У порівн. Він йшов похапливо, ніби його хтось підганяв (Досв., Вибр., 1959, 125);

// Примушувати або заохочувати робити що-небудь швидше.

Я ще б писала та й писала, а тут треба вже кінчати, бо вже й так підганяють [Ліля з дітьми], кажуть, на пошту спізнюся (Л. Укр., V, 1956, 10);

— Давай магазин!.. Жвавіш повертайся..! — підгонив він (Гончар, III, 1959, 67);

— Ану-ну, — підгонив староста, — кажи, говори (Юхвід, Оля, 1959, 67);

// Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух, пришвидшувати дії.

Сніг він отрусить, та її знову дере вперед; дурноверхе завзяття його підганяє (Мирний, IV, 1955, 301);

Вона бігла, швидко-швидко перебираючи ногами, а вітер і каміння били її, штовхали, підганяли і стукали в повсть, яка і захищала її, і, як парус, помагала вітрові (Тулуб, В степу.., 1964, 73);

Вже перші мореплавці, які перетинали Атлантичний океан, помітили, що на шляху з Америки до Європи судна потрапляють в таємничу течію, яка підганяє їх додому (Наука.., 10, 1965, 11);

Голод нас лютий водив, Голод підгонив у путь. Ви не побачили жнив, Ані садів, що цвітуть. Пан відбирав все, що міг (Ющ., Люди.., 1959, 34);

// Пришвидшувати виконання яких-небудь дій або настання якихось подій.

— Прийшло повідомлення, що маю завтра виїжджати з делегацією в Угорщину, довелося деякі справи підганяти… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 403);

Гітлер гниє, і гниє Муссоліні, повішений вниз головою… Я з цими рядками звертаюсь до того, що знов підганяє події: йому врятуватись від гніву святого нема і не буде надії (Уп., Вірші.., 1957, 137);

// Стимулювати швидкий ріст (про рослини).

Тов. Швець з власної ініціативи вніс гумофос не тільки при висадженні розсади в грунт.., але й у парники, з розрахунку два відра на раму. Це зразу підігнало розсаду і вже під час висаджування в грунт вона була кращою від контрольної (Колг. Укр., 7, 1956, 27).

2. Змушуючи рухатися в певному напрямку, гонячи, наближати, спрямовувати до чого-небудь.

Новоприбулі стовпилися і чекали. Налетіла штубова і почала їх шмагати, підганяти до дверей (Хижняк, Тамара, 1959, 178);

Всю тяжкість чоловікової роботи вона вхоплює навіть не тоді, коли він працює, рушить землю, горне та вергає із забоїв на дамбу, а ще більше тоді, коли піджене до танка свого бульдозера й починає вовтузитись біля нього (Гончар, Тронка, 1963, 279);

// Прискорюючи дії, намагатися швидше виконати що-небудь.

— В неділю всі возили хліб — останні ж проценти підганяємо (Жур., Дорога.., 1948, 157);

Вхопивши ложку, їв [Гадина], що міг захопити. Тілько підігнавши трохи за другими, він відсапнув (Фр., VII, 1951, 74).

3. Щільно припасовувати, приладновувати одне до одного.

Він вибрав кілька товстих дощок і почав стесувати по боках, підганяючи одну до одної (Голов., Тополя.., 1965, 63);

Треба пришабрувати, припасувати обидві половинки циліндра, з великою точністю підігнати одну до одної так щільно, щоб навіть масло не могло просочитися (Собко, Звич. життя, 1957, 67);

// Приводити у відповідність до чого-небудь за розміром, формою і т. ін.

Коваль підганяв до комбайна деталі, Чоло покривали і сажа, і піт (Воронько, Поезії, 1950, 60);

Ковалі підгонили на нього підкови, не дозволяючи ні Брянському, ні Чернишеві допомагати (Гончар, III, 1959, 93);

Старшина Авілов умудрився підігнати Шатілову нову солдатську форму (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 33);

// перен., розм. Підладжувати під який-небудь зразок, узгоджувати з якимись уподобаннями.

Романісти і повістярі, ліплячи так-сяк сюжет, не турбуються про те, щоб глибоко і природно мотивувати поведінку героїв. Вони часто підганяють цю поведінку під свій задум (Літ. газ., 11.III 1959, 4);

// перен. Домагаючись якої-небудь мети, підтасовувати факти, аргументи, розрахунки і т. ін.

У Лейпцігу є всі шрифти й машини, А шахраїв сам Гітлер накує. Через криві лекала і рейсшини Переведуть на кальку все, що є Й чого нема. Де рисочка нечиста — Підчистять, перекрутять, підженуть. Здається, з цього в кожного фашиста І починалась горезвісна путь (Воронько, Драгі.., 1959, 153).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підганяти — підганя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підганяти — КВАПИТИ, наглити, жм. нукати, (пугою) підстьобувати, підбатожу вати; (ріст) стимулювати; (деталі) припа совувати, (факти) підтасовувати; підго нити.  Словник синонімів Караванського
  3. підганяти — -яю, -яєш і підгонити, -ню, -ниш, недок., підігнати, піджену, підженеш, док., перех. 1》 Примушувати швидше йти, їхати. || Примушувати або заохочувати робити що-небудь швидше.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підганяти — ПІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНА́ТИ, піджену́, піджене́ш, док., кого, що. 1. Примушувати швидше йти, їхати. – Бодай вам добро снилося!...  Словник української мови у 20 томах
  5. підганяти — Яю, -яєш, недок., підігнати, -жену, -женеш, док. Діставати щось, приносити. Зрозуміло, що не у всіх є арт-друзі чи просто люди, які проведуть-покажуть-підженуть шару (Молоко).  Словник сучасного українського сленгу
  6. підганяти — ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док.  Словник синонімів української мови
  7. підганяти — Підганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. підігнати, піджену, -неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. І. 126.  Словник української мови Грінченка