підганяти
ПІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНА́ТИ, піджену́, піджене́ш, док., кого, що.
1. Примушувати швидше йти, їхати.
– Бодай вам добро снилося! – базікав Яким, підганяючи гнідка вожжиною (Панас Мирний);
Офіцер гнівався, нервував, штовхав мене в спину і підганяв, бо йому дуже не подобалася моя “воляча хода” (Г. Епік);
По дорозі Олянка веде корову з телям, а Серьожка допомагає їм – теля прутом підгонить (А. Головко);
Виїхавши на горбок, господар підігнав коня, і вже до вух художників долетів кінський тупіт (В. Гжицький);
* У порівн. Він йшов похапливо, ніби його хтось підганяв (Олесь Досвітній);
// Примушувати або заохочувати робити що-небудь швидше.
Я ще б писала та й писала, а тут треба вже кінчати, бо вже й так підганяють [Ліля з дітьми], кажуть, на пошту спізнюся (Леся Українка);
– Давай магазин!.. Жвавіш повертайся..! – підгонив він (О. Гончар);
– Ану-ну, – підгонив староста, – кажи, говори (Л. Юхвід);
// Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух, пришвидшувати дії.
Сніг він отрусить, та її знову дере вперед; дурноверхе завзяття його підганяє (Панас Мирний);
Вона бігла, швидко-швидко перебираючи ногами, а вітер і каміння били її, штовхали, підганяли і стукали в повсть, яка і захищала її, і, як парус, помагала вітрові (З. Тулуб);
Вже перші мореплавці, які перетинали Атлантичний океан, помітили, що на шляху з Америки до Європи судна потрапляють в таємничу течію, яка підганяє їх додому (з наук.-попул. літ.);
Голод нас лютий водив, Голод підгонив у путь. Ви не побачили жнив, Ані садів, що цвітуть. Пан відбирав все, що міг (О. Ющенко);
// Пришвидшувати виконання яких-небудь дій або настання якихось подій.
– Прийшло повідомлення, що маю завтра виїжджати з делегацією в Угорщину, довелося деякі справи підганяти... (М. Чабанівський);
Гітлер гниє, і гниє Муссоліні, повішений вниз головою... Я з цими рядками звертаюсь до того, що знов підганяє події: йому врятуватись від гніву святого нема і не буде надії (М. Упеник);
// Стимулювати швидкий ріст (про рослини).
Тов. Швець з власної ініціативи вніс гумофос не тільки при висадженні розсади в ґрунт.., але й у парники, з розрахунку два відра на раму. Це зразу підігнало розсаду і вже під час висаджування в ґрунт вона була кращою від контрольної (з наук. літ.).
2. Змушуючи рухатися в певному напрямку, гонячи, наближати, спрямовувати до чого-небудь.
Новоприбулі стовпилися і чекали. Налетіла штубова і почала їх шмагати, підганяти до дверей (А. Хижняк);
Всю тяжкість чоловікової роботи вона вхоплює навіть не тоді, коли він працює, рушить землю, горне та вергає із забоїв на дамбу, а ще більше тоді, коли піджене до танка свого бульдозера й починає вовтузитись біля нього (О. Гончар);
// Прискорюючи дії, намагатися швидше виконати що-небудь.
– В неділю всі возили хліб – останні ж проценти підганяємо (С. Журахович);
Вхопивши ложку, їв [Гадина], що міг захопити. Тілько підігнавши трохи за другими, він відсапнув (І. Франко).
3. Щільно припасовувати, приладновувати одне до одного.
Він вибрав кілька товстих дощок і почав стесувати по боках, підганяючи одну до одної (С. Голованівський);
Треба пришабрувати, припасувати обидві половинки циліндра, з великою точністю підігнати одну до одної так щільно, щоб навіть масло не могло просочитися (В. Собко);
// Приводити у відповідність до чого-небудь за розміром, формою і т. ін.
Коваль підганяв до комбайна деталі, Чоло покривали і сажа, і піт (П. Воронько);
Ковалі підгонили на нього [коня] підкови, не дозволяючи ні Брянському, ні Чернишеві допомагати (О. Гончар);
Старшина Авілов умудрився підігнати Шатілову нову солдатську форму (Є. Кравченко);
// перен., розм. Підладжувати під який-небудь зразок, узгоджувати з якимись уподобаннями.
Романісти і повістярі, ліплячи так-сяк сюжет, не турбуються про те, щоб глибоко і природно мотивувати поведінку героїв. Вони часто підганяють цю поведінку під свій задум (з газ.);
// перен. Домагаючись якої-небудь мети, підтасовувати факти, аргументи, розрахунки і т. ін.
У Лейпцігу є всі шрифти й машини, А шахраїв сам Гітлер накує. Через криві лекала і рейсшини Переведуть на кальку все, що є Й чого нема. Де рисочка нечиста – Підчистять, перекрутять, підженуть. Здається, з цього в кожного фашиста І починалась горезвісна путь (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)