підганяти

ПІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНА́ТИ, піджену́, піджене́ш, док., кого, що.

1. Примушувати швидше йти, їхати.

– Бодай вам добро снилося! – базікав Яким, підганяючи гнідка вожжиною (Панас Мирний);

Офіцер гнівався, нервував, штовхав мене в спину і підганяв, бо йому дуже не подобалася моя “воляча хода” (Г. Епік);

По дорозі Олянка веде корову з телям, а Серьожка допомагає їм – теля прутом підгонить (А. Головко);

Виїхавши на горбок, господар підігнав коня, і вже до вух художників долетів кінський тупіт (В. Гжицький);

* У порівн. Він йшов похапливо, ніби його хтось підганяв (Олесь Досвітній);

// Примушувати або заохочувати робити що-небудь швидше.

Я ще б писала та й писала, а тут треба вже кінчати, бо вже й так підганяють [Ліля з дітьми], кажуть, на пошту спізнюся (Леся Українка);

– Давай магазин!.. Жвавіш повертайся..! – підгонив він (О. Гончар);

– Ану-ну, – підгонив староста, – кажи, говори (Л. Юхвід);

// Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух, пришвидшувати дії.

Сніг він отрусить, та її знову дере вперед; дурноверхе завзяття його підганяє (Панас Мирний);

Вона бігла, швидко-швидко перебираючи ногами, а вітер і каміння били її, штовхали, підганяли і стукали в повсть, яка і захищала її, і, як парус, помагала вітрові (З. Тулуб);

Вже перші мореплавці, які перетинали Атлантичний океан, помітили, що на шляху з Америки до Європи судна потрапляють в таємничу течію, яка підганяє їх додому (з наук.-попул. літ.);

Голод нас лютий водив, Голод підгонив у путь. Ви не побачили жнив, Ані садів, що цвітуть. Пан відбирав все, що міг (О. Ющенко);

// Пришвидшувати виконання яких-небудь дій або настання якихось подій.

– Прийшло повідомлення, що маю завтра виїжджати з делегацією в Угорщину, довелося деякі справи підганяти... (М. Чабанівський);

Гітлер гниє, і гниє Муссоліні, повішений вниз головою... Я з цими рядками звертаюсь до того, що знов підганяє події: йому врятуватись від гніву святого нема і не буде надії (М. Упеник);

// Стимулювати швидкий ріст (про рослини).

Тов. Швець з власної ініціативи вніс гумофос не тільки при висадженні розсади в ґрунт.., але й у парники, з розрахунку два відра на раму. Це зразу підігнало розсаду і вже під час висаджування в ґрунт вона була кращою від контрольної (з наук. літ.).

2. Змушуючи рухатися в певному напрямку, гонячи, наближати, спрямовувати до чого-небудь.

Новоприбулі стовпилися і чекали. Налетіла штубова і почала їх шмагати, підганяти до дверей (А. Хижняк);

Всю тяжкість чоловікової роботи вона вхоплює навіть не тоді, коли він працює, рушить землю, горне та вергає із забоїв на дамбу, а ще більше тоді, коли піджене до танка свого бульдозера й починає вовтузитись біля нього (О. Гончар);

// Прискорюючи дії, намагатися швидше виконати що-небудь.

– В неділю всі возили хліб – останні ж проценти підганяємо (С. Журахович);

Вхопивши ложку, їв [Гадина], що міг захопити. Тілько підігнавши трохи за другими, він відсапнув (І. Франко).

3. Щільно припасовувати, приладновувати одне до одного.

Він вибрав кілька товстих дощок і почав стесувати по боках, підганяючи одну до одної (С. Голованівський);

Треба пришабрувати, припасувати обидві половинки циліндра, з великою точністю підігнати одну до одної так щільно, щоб навіть масло не могло просочитися (В. Собко);

// Приводити у відповідність до чого-небудь за розміром, формою і т. ін.

Коваль підганяв до комбайна деталі, Чоло покривали і сажа, і піт (П. Воронько);

Ковалі підгонили на нього [коня] підкови, не дозволяючи ні Брянському, ні Чернишеві допомагати (О. Гончар);

Старшина Авілов умудрився підігнати Шатілову нову солдатську форму (Є. Кравченко);

// перен., розм. Підладжувати під який-небудь зразок, узгоджувати з якимись уподобаннями.

Романісти і повістярі, ліплячи так-сяк сюжет, не турбуються про те, щоб глибоко і природно мотивувати поведінку героїв. Вони часто підганяють цю поведінку під свій задум (з газ.);

// перен. Домагаючись якої-небудь мети, підтасовувати факти, аргументи, розрахунки і т. ін.

У Лейпцігу є всі шрифти й машини, А шахраїв сам Гітлер накує. Через криві лекала і рейсшини Переведуть на кальку все, що є Й чого нема. Де рисочка нечиста – Підчистять, перекрутять, підженуть. Здається, з цього в кожного фашиста І починалась горезвісна путь (П. Воронько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підганяти — підганя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підганяти — КВАПИТИ, наглити, жм. нукати, (пугою) підстьобувати, підбатожу вати; (ріст) стимулювати; (деталі) припа совувати, (факти) підтасовувати; підго нити. Словник синонімів Караванського
  3. підганяти — -яю, -яєш і підгонити, -ню, -ниш, недок., підігнати, піджену, підженеш, док., перех. 1》 Примушувати швидше йти, їхати. || Примушувати або заохочувати робити що-небудь швидше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підганяти — Яю, -яєш, недок., підігнати, -жену, -женеш, док. Діставати щось, приносити. Зрозуміло, що не у всіх є арт-друзі чи просто люди, які проведуть-покажуть-підженуть шару (Молоко). Словник сучасного українського сленгу
  5. підганяти — ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док. Словник синонімів української мови
  6. підганяти — ПІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНА́ТИ, піджену́, піджене́ш, док., перех. 1. Примушувати швидше йти, їхати. — Бодай вам добро снилося!... Словник української мови в 11 томах
  7. підганяти — Підганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. підігнати, піджену, -неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. І. 126. Словник української мови Грінченка