1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підганяти

підганя́ти

-яю, -яєш і підгонити, -ню, -ниш, недок., підігнати, піджену, підженеш, док., перех.

1》 Примушувати швидше йти, їхати.

|| Примушувати або заохочувати робити що-небудь швидше.

|| Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух, пришвидшувати дії.

|| Пришвидшувати виконання яких-небудь дій або настання якихось подій.

|| Стимулювати швидкий ріст (про рослини).

2》 Змушуючи рухатися в певному напрямку, гонячи, наближати, спрямовувати до чого-небудь.

|| Прискорюючи дії, намагатися швидше виконати що-небудь.

3》 Щільно припасовувати, приладновувати одне до одного.

|| Приводити у відповідність до чого-небудь за розміром, формою і т. ін.

|| перен., розм. Підладжувати під який-небудь зразок, узгоджувати з якимись уподобаннями.

|| перен. Домагаючись якої-небудь мети, підтасовувати факти, аргументи, розрахунки і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підганяти — підганя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підганяти — КВАПИТИ, наглити, жм. нукати, (пугою) підстьобувати, підбатожу вати; (ріст) стимулювати; (деталі) припа совувати, (факти) підтасовувати; підго нити. Словник синонімів Караванського
  3. підганяти — ПІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНА́ТИ, піджену́, піджене́ш, док., кого, що. 1. Примушувати швидше йти, їхати. – Бодай вам добро снилося!... Словник української мови у 20 томах
  4. підганяти — Яю, -яєш, недок., підігнати, -жену, -женеш, док. Діставати щось, приносити. Зрозуміло, що не у всіх є арт-друзі чи просто люди, які проведуть-покажуть-підженуть шару (Молоко). Словник сучасного українського сленгу
  5. підганяти — ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док. Словник синонімів української мови
  6. підганяти — ПІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНА́ТИ, піджену́, піджене́ш, док., перех. 1. Примушувати швидше йти, їхати. — Бодай вам добро снилося!... Словник української мови в 11 томах
  7. підганяти — Підганя́ти, -ня́ю, -єш сов. в. підігнати, піджену, -неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. І. 126. Словник української мови Грінченка