підганяти

ГНА́ТИ (змушувати рухатися в певному напрямку), ГОНИ́ТИ, ТУ́РИТИ розм., ТУРЛЯ́ТИ розм., ТУРЛИ́ТИ діал., ТУРЯ́ТИ діал., ПОТРУ́ЧУВАТИ діал., ПОТРУЧА́ТИ діал., ПУ́ДИТИ діал.; ГАНЯ́ТИ (туди й назад або багато разів). — Док.: погна́ти, потури́ти, турну́ти, потурли́ти, потру́ти́ти, потру́чити, попу́дити. Озброєні до зубів бандити йшли на штурм барикад, женучи поперед себе заложників (О. Гончар); Чабан гонив отару до води (С. Голованівський); Нагоничі йшли в облогу, здіймали галас, колошкали вовка, підводили його з лігвища, турили на мисливців (П. Загребельний); Вона, як сказилася, почала турляти мене на роботу в поле (В. Кучер); Лаяла (Варка) свекруху за те, що їй дихати не дає, що туряє її: то до хвельшера (фельдшера), то в двір (Грицько Григоренко); Ой крикнув козак на свою дружину: Подайте мені ще довгу тичину, Най потручу на Дунай дівчину (П. Чубинський); Між козацтвом Голка Мов по пущі блудить, І коника вороного Під собою пудить (П. Куліш); (Подайкін:) Добунтуєшся! Відправлять тебе туди, куди Макар телят не ганяв (П. Автомонов). — Пор. 1. підганя́ти.

КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ (ПІДХЛЬО́СКУВАТИ) розм., НАГЛИ́ТИ діал. (змушувати швидше щось робити). — Док.: поква́пити, підігна́ти, пригна́ти, підстьобну́ти (підстібну́ти), підхльо́снути. Професор квапить асистентів, люто сварить операційну сестру, тримає на напнутих невидимих віжках весь персонал операційної (Ю. Мушкетик); — Чого ж замовк? — покваплював єпископ (О. Ільченко); Хіба, читателі, пождіте, Вгамуйтесь трохи, не галіте! (І. Котляревський); Гордій підганяв своїх: ну-ну, хлоп'ята. Мовляв, отакий ранок не згаяти б (А. Головко); — Поспішайся, поспішайся, Прісько! — підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Галочка.. порається і усе поспіша, і усіх приганя, щоб швидше усе справляли (Г. Квітка-Основ'яненко); Він їхав до Хуста, а ззаду його підстьобували пожежа в Коропці, підпал у Вишньому Сарді (С. Скляренко); — Швидше там! — наглив Підпара (М. Коцюбинський).

ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. рідше, ПІДШТО́ВХУВАТИ розм., НАДДАВА́ТИ розм., ПРИСПІША́ТИ (ПРИСПІ́ШУВАТИ) діал.; НАБЛИЖА́ТИ (НАБЛИ́ЖУВАТИ), ПРОШТО́ВХУВАТИ розм. (прискорювати настання або кінець чогось). — Док.: приско́рити, пришви́дшити, форсува́ти, підігна́ти, підхльо́снути, підштовхну́ти, надда́ти, приспіши́ти, набли́зити, проштовхну́ти. Максим все ускладнював і ускладнював акробатичні вправи, прискорюючи темп виконання їх (Д. Ткач); Йому не хотілося сутичкою з батьком ганьбити себе, і він, круто повернувшись, пришвидшив крок (В. Речмедін); Час грав проти нас, і ми мали — це давало нам чи не єдиний мислимий ще шанс — за всяку ціну форсувати події (Н. Тихий); І полями розгарячено линув "ЗІС" тепер, ніби жданий час побачення підганяв шофер (І. Гончаренко); Так він і скаже Маріоарі, добре, що згадав, сказано, хміль підгонить думку... (М. Чабанівський); Вони підштовхували розмову, в'язали її прикро, слово до слова, як обірвані в негоду дроти (Ю. Мушкетик); Наддавати ходи; Тюрки не приспішали справи з чужинцем; вони ніби намагались якнайдовше протягнути цей приємний випадок побалакати про всякі новини (О. Досвітній); Начко тягнув п'яного Ернеста щосили з собою і приспішував кроку, кленучи його в душі (І. Франко); Треба дбати за народну справу, Швидше всім прокинутись від сну, Одігнать минувшину криваву, Наближать годиноньку ясну! (П. Грабовський); В земних пластах шахтар, учений в кабінеті, наближуйте прихід прекрасної пори (В. Сосюра); Він їхав до Москви проштовхувати якийсь свій винахід, боротися проти бюрократів (В. Собко).

ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГОНИТИ) (примушувати або допомагати швидше йти, їхати), ПОГАНЯ́ТИ, ГНА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ) розм., НУ́КАТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ розм., ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ) діал. — Док.: підігна́ти, нагна́ти, прину́кати, приспіши́ти. Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (С. Васильченко); — Поспішайся, поспішайся, Прісько! — підгонила її раз у раз Домаха (Л. Яновська); Запрягає Чіпка коней, їде в Гетьманське. Не поганяє — жене коней; не везуть вони — мчать (Панас Мирний); Приспішала (пані) його, щоб швидше поїхав (Дніпрова Чайка). — Пор. 1. гна́ти.

ПРИЛАШТО́ВУВАТИ (приєднуючи що-небудь до чогось, встановлюючи десь, відповідним чином, робити придатним для нормального користування), ПРИЛА́ДНУВАТИ (ПРИЛАДНО́ВУВАТИ), ПРИПАСО́ВУВАТИ, ПРИМО́ЩУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРИСТОСО́ВУВАТИ розм., ПРИМАЙСТРО́ВУВАТИ розм., ПРИСТРО́ЮВАТИ розм., ПРИРИХТО́ВУВАТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ПРИГОТОВЛЯ́ТИ розм., ПРИЛА́ГОДЖУВАТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ діал. — Док.: прилаштува́ти, приладна́ти, припасувати, примости́ти, підігна́ти, прила́дити, пристосува́ти, примайструва́ти, пристро́їти, пририхтува́ти, припра́вити, пригото́вити, прила́годити, примоцува́ти. Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); На землі вже смок приладнували. У діжку ллють воду (А. Головко); Вони робили їх (скрипки) так, як художники пишуть картини, любовно, помалу, точно й акуратно припасовуючи кожну деталь (В. Собко); Йому подавали дошки, а він примощував їх вздовж й поперек навколо купола, скріплюючи залізними скобами (Л. Юхвід); Софія вимагала у завгоспа ремонту корівень, сама показувала майстрам, де їм латати підлогу, підганяла з ними двері (Д. Бедзик); Тоня Турбай сіла в човна і стала приладжувати весла (В. Собко); Розвів (Микола) ватру, збігав до Дніпра, помив у казанку пшоно, набрав води, пристосував біля вогнища триногу, повісив казанок (Ю. Збанацький); Одне грало на сопілці, друге примайструвало цимбали з порожніх пляшок, третє розжилося на справжню скрипку (Ю. Яновський); Навіть в гарячу пору жнив цілі дні просиджував (Кіндрат) у садку, де під буйною кроною старезної липи пристроїли йому столика і два ослінчики (А. Іщук); Вони з сином доходять до майже готового містка: ще пририхтувати кілька кругляків, і їдь-посвистуй по місткові (М. Стельмах); Клопочуться батьки й ще щільніше приправляють двері у загородах (Л. Яновська); Більше 300 бійців взялись приготовляти і утепляти собі землянки (М. Шеремет); Виволік (Лодиженко) колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (І. Ле).

ПРИПАСО́ВУВАТИ (робити щось відповідним до чого-небудь за розмірами, формою тощо), ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ДОПАСО́ВУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ рідше) (одне до одного). — Док.: припасува́ти, прилаштува́ти, допасува́ти, підігна́ти, пригна́ти. Все щось мудрує (Іван Кіндратович). Все щось тре напилком, пиляє ножівкою, свердлить, пригвинчує, припасовує (Д. Ткач); Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); Я вспокоююсь, дивлячись,.. як муляри тешуть цегли, допасовуючи їх до належного місця (І. Франко); Коваль підганяв до комбайну деталі, Чоло покривали і сажа і піт (П. Воронько); Я сам он на струмку, що біг побіля дому, Млинок ще хлопчиком поставив.. Усе був поробив, усе пригнав чудово (І. Вирган); Будує (солдат) дім, пригонить щільно рами (І. Нехода).

УЗГО́ДИТИ (встановити відповідність між чим-небудь), ПОГО́ДИТИ, СКООРДИНУВА́ТИ, ПІДІГНА́ТИ. — Недок.: узго́джувати, пого́джувати, координува́ти, підганя́ти. Вирішуючи питання організації праці в садівництві, слід чітко узгоджувати площу садів з наявною робочою силою (з журналу); — Обіцяють протягом цього місяця все утрусити, погодити (Ю. Шовкопляс); Скоординувати роботу науково-дослідних організацій.