підвішувати

ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось). І приносять (люди) із школи карту, Тихо вішають на стіні (А. Малишко); В пересувних радіостанціях для боротьби з вібрацією передавачі підвішують на гумових джгутах або ставлять на стальні пружини (з журналу); Він бере за ухо кибель, повен лепу, несе його до шахти, привішує до линви і дзвонить, щоб тягли (І. Франко); Настя повішала на стінах два ряди гарних образів (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

підвішувати — підві́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
підвішувати — (злочинця) вішати, (що інше) чіпляти, підчіплювати, (вирок) Д. від кладати, призатримувати, сов. призупиняти. Словник синонімів Караванського
підвішувати — -ую, -уєш, недок., підвісити, -ішу, -ісиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
підвішувати — ПІДВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., кого, що. Закріплювати у висячому положенні. Тяжку, оббиту металом колоду підвішували на канатах чи ланцюгах на поставлених на колесах поперечках (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
підвішувати — ПІДВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні. В пересувних радіостанціях для боротьби з вібрацією передавачі підвішують на гумових джгутах або ставлять на стальні пружини (Осн. радіотехн. Словник української мови в 11 томах