1. Словник української мови у 20 томах

підвішувати

ПІДВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., кого, що.

Закріплювати у висячому положенні.

Тяжку, оббиту металом колоду підвішували на канатах чи ланцюгах на поставлених на колесах поперечках (з навч. літ.);

В пересувних радіостанціях для боротьби з вібрацією передавачі підвішують на гумових джгутах або ставлять на стальні пружини (з навч. літ.);

Його підвішували в клуні до бантини, його пекли свічкою й змушували говорити (Ю. Яновський);

Одну вхопили і душу вимотують: скажи, де хліб! .. посеред сараю підвісили за коси (В. Барка);

// підві́шено, безос. пред.

Проштовхуюсь у натовпі. Високо підвішено поновлену ікону Богоматері. Дим смирни заслав її (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підвішувати — підві́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підвішувати — (злочинця) вішати, (що інше) чіпляти, підчіплювати, (вирок) Д. від кладати, призатримувати, сов. призупиняти. Словник синонімів Караванського
  3. підвішувати — -ую, -уєш, недок., підвісити, -ішу, -ісиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підвішувати — ВІ́ШАТИ (прикріплюючи до чогось, за щось, надавати чому-небудь висячого положення), ПІДВІ́ШУВАТИ, ПРИВІ́ШУВАТИ, ЧІПЛЯ́ТИ розм. — Док.: пові́сити, підві́сити, приві́сити, почепи́ти, учепи́ти (вчепи́ти), пові́шати (все або багато чогось). Словник синонімів української мови
  5. підвішувати — ПІДВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех. Закріплювати у висячому положенні. В пересувних радіостанціях для боротьби з вібрацією передавачі підвішують на гумових джгутах або ставлять на стальні пружини (Осн. радіотехн. Словник української мови в 11 томах