підглядання

ПІДГЛЯДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підгляда́ти.

[Секлета Семенівна:] Савасик все думає, думає. Каже, що його (на двері) небезпремінно на підслухи до нас послано, на підглядання (М. Куліш, П’єси, 1960, 191);

Таке настирливе підглядання починало дратувати Байду (Панч, І, 1956, 444).

Значення в інших словниках

1. підглядання — підгляда́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підглядання — -я, с. Дія за знач. підглядати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підглядання — ПІДГЛЯДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підгляда́ти. [Секлета Семенівна:] Савасик все думає, думає. Каже, що його (на двері) небезпремінно на підслухи до нас послано, на підглядання (М. Куліш); Таке настирливе підглядання починало дратувати Байду (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах