1. Словник української мови в 11 томах

підглядання

ПІДГЛЯДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підгляда́ти.

[Секлета Семенівна:] Савасик все думає, думає. Каже, що його (на двері) небезпремінно на підслухи до нас послано, на підглядання (М. Куліш, П’єси, 1960, 191);

Таке настирливе підглядання починало дратувати Байду (Панч, І, 1956, 444).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підглядання — підгляда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підглядання — -я, с. Дія за знач. підглядати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підглядання — ПІДГЛЯДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підгляда́ти. [Секлета Семенівна:] Савасик все думає, думає. Каже, що його (на двері) небезпремінно на підслухи до нас послано, на підглядання (М. Куліш); Таке настирливе підглядання починало дратувати Байду (П. Панч). Словник української мови у 20 томах