підговорювати

ПІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех. Те саме, що підмовля́ти.

— Ти йому не мовчи, коли він тебе б’є, і ти його бий, — підговорює Грицько Галю (Мирний, IV, 1955, 72);

До Тараса вже підходив дехто з тих, що раніше тільки відмовчувались. Тепер вони питали, чи воно ж правду казала дівчина, чи, може, її підговорили (Мик., II, 1957, 364).

Значення в інших словниках

1. підговорювати — підгово́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підговорювати — див. підбурювати  Словник синонімів Вусика
3. підговорювати — -юю, -юєш, недок., підговорити, -ворю, -вориш, док., перех. Те саме, що підмовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підговорювати — Заохочувати, заохотити, позаохочувати, наохочувати, наохотити, понаохочувати, поохочувати, поохотити, намовляти, намовити, понамовляти, змовляти, змовити, позмовляти, наштирювати, наштирити, понаштирювати, піддрочувати, піддрочити, попіддрочувати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. підговорювати — ПІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., кого. Те саме, що підмовля́ти. – Ти йому не мовчи, коли він тебе б'є, і ти його бий, – підговорює Грицько Галю (Панас Мирний); До Тараса вже підходив дехто з тих...  Словник української мови у 20 томах
6. підговорювати — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови