Словник української мови в 11 томах

підговорити

ПІДГОВОРИ́ТИ див. підгово́рювати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підговорити — підговори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підговорити — див. підговорювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підговорити — ПІДГОВОРИ́ТИ див. підгово́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. підговорити — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови