Великий тлумачний словник сучасної мови

підговорити

підговори́ти

див. підговорювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підговорити — підговори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підговорити — ПІДГОВОРИ́ТИ див. підгово́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. підговорити — ПІДМОВЛЯ́ТИ (умовляючи, переконуючи, спонукати до певних дій, вчинків), ПІДГОВО́РЮВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ, НАГОВО́РЮВАТИ розм., НАСПІ́ВУВАТИ розм., ПІДУ́ЧУВАТИ розм., НАТУ́РКУВАТИ розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. підговорити — ПІДГОВОРИ́ТИ див. підгово́рювати.  Словник української мови в 11 томах