підгінний

ПІДГІ́ННИЙ, а, е, спец. Стос. до підгону (у 2 знач.).

В перші роки молодий дуб росте без підгінних порід і не пригнічується, що особливо важливо для його дальшого розвитку (Колг. Укр., 1, 1957, 39).

Значення в інших словниках

1. підгінний — підгі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підгінний — -а, -е, спец. Стос. до підгону (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підгінний — ПІДГІ́ННИЙ, а, е, спец. Стос. до підгону (у 2 знач.). В перші роки молодий дуб росте без підгінних порід і не пригнічується, що особливо важливо для його дальшого розвитку (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах