підгірний
ПІДГІ́РНИЙ, а, е. Те саме, що підгі́рський.
Обвалів підгірних холодне й іскристе каміння, і над перевалами ночі — прозорий димок (Перв., II, 1948, 45);
Коли немає вітру, тоді в підгірному селі так тихо, що скрізь з кожного подвір’я.. виразно чути ремигання волів (Епік, Тв., 1958, 394).
Словник української мови (СУМ-11)