підгірський
ПІДГІ́РСЬКИЙ, а, е. Який міститься біля підніжжя або по схилу гори.
Підгірські ж громади стоять у зв’язках з дальшими, покутськими та подільськими (Фр., VI, 1951, 50);
Виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Кобр., Вибр., 1954, 186);
Хмари для неї не такі вже далекі й недосяжні, якими вони здаються дітям долин та підгірських селищ (Гончар, Дорога.., 1953, 57);
// Власт. населенню підгір’я.
Був із Пензенщини він Чи з Курщини — гаразд не пригадаю. Та звик він до співучих полонин, До любого підгірського звичаю (Рильський, Зграя.., 1960, 34).
Словник української мови (СУМ-11)