піддаватися
ПІДДАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ПІДДА́ТИСЯ, а́мся, аси́ся, док.
1. кому, чому і без додатка. Зазнавати змін у якості, стані і т. ін. під дією, впливом кого-, чого-небудь.
Минають віки, волею людей змінюється географія степу, іншими люди стають, і вітри, і трави.. Та чи кожен піддається змінам, чи можна душі кувати, як метал (Гончар, Тронка, 1963, 281);
Після лущення стерні грунт під час глибокої оранки легко піддається кришінню, що зменшує затрати тягових зусиль, і добре розробляється (Колг. Укр., 7, 1957, 17);
// Змінювати попереднє положення, відступаючи під натиском, дією чого-небудь.
Стіжок був недавно складений, отже, не дуже злежаний, сіно легко піддавалось, і через кілька хвилин нора була вже готова (Гжицький, Опришки, 1962, 180);
Марія знову потягла дошку з усіх сил, але вона, як на зло, не піддавалась (Цюпа, Назустріч.., 1958, 193);
Аж ось двері піддалися, і натовп розлютованих панів линув у них, давлячи й штовхаючи один одного (Тулуб, Людолови, І, 1957, 109);
// Мати здатність, властивість змінюватися під дією чого-небудь.
Наявність у пластмас різноманітних властивостей, їх здатність піддаватися різним способам обробки.. дає можливість широко застосовувати їх майже в усіх галузях техніки (Наука.., 11, 1956, 33);
// Відчуваючи на собі вплив, ставати сприйнятливим до чого-небудь.
Я малася увесь остатній місяць зовсім добре.. Бували маленькі приливи, але пусті і хутко піддавались горчишникам (Л. Укр., V, 1956, 400);
Відчуття страху входить у так звану вегетативну систему, яка не піддається наказам нашої волі (Вільде, Сестри.., 1958, 480);
// Бути об’єктом якої-небудь дії, впливу чогось.
Протягом тривалого часу рентгенологічному дослідженню піддавалася та частина населення, яка.. зверталася по допомогу до медичних закладів (Наука.., 1, 1959, 33);
Високе стебління війнуло повним важким колосом і з тихим поскрипом піддалося шорсткому лезу серпів (Смолич, І, 1947, 131).
2. чому, на що і без додатка. Поступаючись перед чим-небудь, відмовлятися від якихось поглядів, переконань і т. ін.
Княгиня Раїна, вмираючи, зарікала сина не піддаваться католицтву (Стор., І, 1957, 365);
Людина, в свідомість якої органічно ввійшли вироблені віками народні погляди на прекрасне й потворне, ніколи не піддасться бездумно випадковим повівам швидкоплинної моди (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 90);
// також у сполуч. із сл. підмова, умовляння і т. ін. Йти на поступки під впливом чиїх-небудь прохань, умовлянь і т. ін.
Грищуняк не зголошувався до слова.., виліз він на стіл, що заступав місце трибуни, виліз якось нерадо і, очевидно, піддаючися намовам знайомих (Фр., III, 1950, 209);
Старі майстри не піддавалися. Нелегко було налякати їх вигуками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 194);
Мені темниця очі засліпила, мені неволя розум потьмарила, що я тобі піддався на підмову (Л. Укр., II, 1951, 198);
Тепер він твердо знав: Роман не піддався на його умовляння, не спокусився атамануванням. Він таки шукає шляху з табору (Ткач, Арена, 1960, 49);
// Потрапляючи під чий-небудь вплив, діяти згідно з чиїмсь бажанням, наказом і т. ін.
Остап несвідомо піддававсь їй. Він біг за нею, хоч з кожним віддихом і рухом кололо йому в грудях і нападали часом млості (Коцюб., І, 1955, 356);
Гава відмалку привчився командувати Бовкуном, а той мимоволі, признаючи вищість Гавиного дотепу, радо піддавався його команді (Фр., III, 1950, 45);
Есери і меншовики, як правлячі партії, зазнали поразки в українському питанні, бо піддалися контрреволюційним кадетським Кавеньякам (Ленін, 32, 1973, 344);
// Зазнавати впливу якого-небудь почуття, стану.
Таки посилили б [думки], якби не така у неї душа була, що не піддавалася вередуванню серденька (Кв.-Осн., II, 1956, 354);
Вутанька, забившись в куток, в захопленні стежила звідти за ним: здається, він один тут, під градобоєм куль, не піддавався паніці (Гончар, II, 1959, 170).
◊ Піддава́тися (підда́тися) на підмо́ву див. підмо́ва;
Піддава́тися (підда́тися) су́мніву (су́мнівові) — починати сумніватися.
Це було сказано з такою артистичною переконливістю, що не тільки Уляна, а навіть Мандрика піддався сумнівові, що перед ним стоїть німецький агент, який щойно називав його на ймення (Довж., І, 1958, 371).
3. кому і без додатка. Відступаючи під натиском противника, давати можливість схопити себе, оволодіти собою.
Пливучі жовніри кинули нараз оружжя [зброю] в воду і кожний з тих, що приближалися до берега, підіймав руку високо на знак, що піддається… (Коб., III, 1956, 430);
Розтерзана Русь ще силу має і матиме. Ворог лізе, кров нашу п’є, а ми все-таки не піддаємось (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 503);
Він ще на коні держався, Не подався й не піддався, — Та тепер його міщани За його тяжкії рани Зараз в город повели (Фр., XIII, 1954, 370);
— Моя ціль номер один, номер два і номер три — не піддатися нікому в штиковому бою (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 60);
// кому, під кого — що і без додатка. Підкорятися чиїй-небудь владі, силі; скорятися.
Іноді тікають підмайстри козакувати, або під пана піддаються, чи під замок (Тулуб, Людолови, І, 1957, 118);
Запорожці, що повтікали, піддались під турка (Стор., І, 1957, 281);
— Що ще повідав шляхтич, прошу пана Булигу? — Криштоф Косінський піддався.. цареві московському… (Ле, Наливайко, 1957, 39).
4. тільки недок. Пас. до піддава́ти.
Словник української мови (СУМ-11)