піддаватися

піддава́тися

-аюся, -аєшся, недок., піддатися, -амся, -асися, док.

1》 кому, чому і без додатка. Зазнавати змін у якості, стані і т. ін. під дією, впливом кого-, чого-небудь.

|| Змінювати попереднє положення, відступаючи під натиском, дією чого-небудь.

|| Мати здатність, властивість змінюватися під дією чого-небудь.

|| Відчуваючи на собі вплив, ставати сприйнятливим до чого-небудь.

|| Бути об'єктом якої-небудь дії, впливу чогось.

2》 чому, на що і без додатка. Поступаючись перед чим-небудь, відмовлятися від якихось поглядів, переконань і т. ін.

|| також у сполуч. зі сл. підмова, умовляння і т ін. Йти на поступки під впливом чиїх-небудь прохань, умовлянь і т. ін.

|| Потрапляючи під чий-небудь вплив, діяти згідно з чиїмсь бажанням, наказом і т. ін.

|| Зазнавати впливу якого-небудь почуття, стану. Піддаватися сумніву.

3》 кому і без додатка. Відступаючи під натиском противника, давати можливість схопити себе, оволодіти собою.

|| кому, під кого – що і без додатка. Підкорятися чиїй-небудь владі, силі; скорятися.

4》 тільки недок. Пас. до піддавати.

Значення в інших словниках

1. піддаватися — піддава́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. піддаватися — (зміні) підлягати, зазнавати чого, підпадати під; (на підмову) схилятися, ПОГОДЖУВАТИСЯ; (паніці) скорятися, (ворогові) здаватися, підкорятися.  Словник синонімів Караванського
3. піддаватися — див. коритися  Словник синонімів Вусика
4. піддаватися — [п'ід:аватиес'а] -д:айус'а, -д:айес':а, -д:айец':а, -д:айуц':а  Орфоепічний словник української мови
5. піддаватися — ПІДДАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ПІДДА́ТИСЯ, а́мся, аси́ся, док. 1. кому, чому і без дод. Зазнавати змін у якості, стані і т. ін. під дією, впливом кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
6. піддаватися — піддава́тися / підда́тися на ву́дку (на ву́дочку) кого, чию і без додатка. Дозволяти себе перехитрити, ошукати, обдурити. — Ти, братіку (братику), не ображайся, бо і я колись був не розумніший, та вже тепер не піддамся на вудку (З. Тулуб).  Фразеологічний словник української мови
7. піддаватися — I. ЗДАВА́ТИСЯ (припиняючи опір, визнавати себе переможеним), КАПІТУЛЮВА́ТИ, ПІДДАВА́ТИСЯ, ВІДДАВА́ТИСЯ рідше, ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст. — Док.: зда́тися, капітулюва́ти, підда́тися, відда́тися, переда́тися. Есесівці боронилися вперто, здавалися неохоче (О.  Словник синонімів української мови
8. піддаватися — ПІДДАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ПІДДА́ТИСЯ, а́мся, аси́ся, док. 1. кому, чому і без додатка. Зазнавати змін у якості, стані і т. ін. під дією, впливом кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах