піддувало
ПІДДУВА́ЛО, а, с. Отвір під топкою, через який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння.
Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сіль. будівельника, 1956, 391);
Він [кочегар] вугілля підкидає, За водою доглядає, Відкриває піддувало, Щоб ізнизу підвівало (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 61).
Словник української мови (СУМ-11)