Великий тлумачний словник сучасної мови

піддувало

піддува́ло

-а, с.

Отвір під топкою, крізь який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. піддувало — Я не раз чула в розмові слова піддувайло, рубероїд. А хіба можна так казати? Звичайно, ні. Наша мова має іменник піддувало (не піддувайло), що означає “отвір під топкою, через який проходить повітря, посилюючи тягу, коли горить вогонь”.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. піддувало — піддува́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  3. піддувало — див. рот  Словник синонімів Вусика
  4. піддувало — ПІДДУВА́ЛО, а, с. Отвір під топкою, через який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. піддувало — ПІДДУВА́ЛО (нижня частина топки, через яку проходить повітря), ЗОЛЬНИ́К техн. В печі тріснуло поліно, викинувши з піддувала снопик іскор (О. Ільченко).  Словник синонімів української мови
  6. піддувало — ПІДДУВА́ЛО, а, с. Отвір під топкою, через який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сіль.  Словник української мови в 11 томах