підзол
ПІДЗО́Л¹, у, ч., с. г. Неродючий, бідний на поживні речовини грунт білястого кольору.
Розщеплює атом І родючим робить підзол, На кордоні стоїть з автоматом Наш прославлений комсомол (Дор., Єдність, 1950, 13);
В деяких колгоспах окультурений орний шар грунту дорівнює не більше 15-18 см. Під ним залягає підзол (Картопля, 1957, 38).
ПІДЗОЛ², у, ч., спец. Суміш попелу з вапном, що використовується для обробки шкур.
Словник української мови (СУМ-11)