підзмінний
ПІДЗМІ́ННИЙ, а, е. Прикм. до підзмі́на.
Ішов час другої вахти, але відпочинку ніхто не мав. Вся підзмінна вахта з’їхала з капітаном на берег (Трубл., Лахтак, 1953, 17);
Підзмінному працівникові ферми трудодні нараховують від середнього виробітку працівника, якого він заміняв (Колг. енц., II, 1956, 194).
Словник української мови (СУМ-11)