Словник української мови в 11 томах

підколений

ПІДКО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підколо́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підколений — підко́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. підколений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підколоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підколений — ПІДКО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підколо́ти. Сколихнулися серед річки три голівки з високо підколеним волоссям, засміялися безтурботно й попливли до будочок купалень (Валерій Шевчук).  Словник української мови у 20 томах