Словник української мови в 11 томах

підковуватися

ПІДКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.

1. розм. Набувати додаткових знань або певного досвіду, відомостей, спеціальної підготовки.

Ця новина неабияк порадувала її. Увага райкому полестила їй. Вона діставала змогу повчитися [на курсах], трохи підкуватися з політграмоти (Коцюба, Нові береги, 1959, 333).

◊ Підко́вуватися (підкува́тися) на всі чоти́ри — добре навчатися чогось, набувати широких знань.

[Вітровий:] Моряки не здаються.. Там у мене в курені ціла бібліотека, читаю, вчусь, веду бесіди в ланках як агітатор.. Одним словом, підковуюсь на всі чотири (Корн., II, 1955, 222).

2. тільки недок. Пас. до підко́вувати.

Тут [у кузні] кувались вози, тачки та теліжки, підковувались коні (Фр., VII, 1951, 50).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підковуватися — підко́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підковуватися — -уюся, -уєшся, недок., підкуватися, -уюся, -уєшся, док. 1》 розм. Набувати додаткових знань або певного досвіду, відомостей, спеціальної підготовки. 2》 тільки недок. Пас. до підковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підковуватися — ПІДКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДКУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док. 1. розм. Набувати додаткових знань або певного досвіду, відомостей, спеціальної підготовки. Ця новина неабияк порадувала її. Увага райкому полестила їй.  Словник української мови у 20 томах
  4. підковуватися — підковуватися шк. ґрунтовно, ретельно вчитися; старанно готуватися до іспиту (ст)||заковувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. підковуватися — підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри. Добре навчатися чогось, набувати глибоких знань. (Вітровий:) Там у мене в курені ціла бібліотека, читаю, вчусь, веду бесіди в ланках як агітатор .. Одним словом, підковуюсь на всі чотири (О. Корнійчук).  Фразеологічний словник української мови
  6. підковуватися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови