підкорити —
підкори́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
підкорити —
(поставити в залежність; призвичаїти до себе): взяти в руки (до рук) кого; прибрати до рук кого; узяти (рідко убрати) в шори кого; зігнути в дугу кого; зігнути (скрутити) в баранячий ріг кого; вкрутити (зламати, обламати, скрутити, вправити і т. ін.
Словник фразеологічних синонімів
підкорити —
див. підкорювати
Словник синонімів Вусика
підкорити —
див. підкоряти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підкорити —
ПІДКОРИ́ТИ див. підкоря́ти.
Словник української мови у 20 томах
підкорити —
ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови